Просторове орієнтування

•    знання власного тіла;

•      розрізнення ознак (форма, величина);

•      відношення предметів (напрямки, положення, віддаленість);

•      орієнтування дитини у просторі і т.д..

Впродовж свого розвитку дитина проходить чотири рівня розуміння простору(за Т.А. Муссейнбовою).

На першому етапі вона виділяє тільки ті предмети, які контактно близькі до неї, а сам простір ще не виділяється.

На другому етапі дитина починає активно використовувати зорове орієнтування, розширюючи межі навколишнього простору й окремих ділянок у ньому.

Третій етап характеризується осмисленням віддалених від дитини об'єктів і збільшенням кількості ділянок, виділених у просторі.

На четвертому етапі відображення простору носить вже більш цілісний характер, коли діти розширюють орієнтування в різних напрямках, розташування об'єктів у їх взаємозв'язку й обумовленості.

Якщо на першому етапі діти сприймають предмети в просторі конкретно, як віддалені один від одного і не пов'язані з простором, то пізніше вони усвідомлюють сам простір в сукупності з об'єктами, що знаходяться в ньому.Таким чином, процес відображення простору і орієнтування в ньому у дошкільнят відбувається від дифузного, нерозчленованого сприйняття з виділенням окремих об'єктів поза просторових зв'язків до поступового вичленення з подальшим інтегруванням.

М.А.Васильева, В.В.Гербова і Т.С.Комарова виділяють наступні періоди у формуванні орієнтування в просторі:

1. Діти у віці з 3 до 4 років розуміють слова: спереду - ззаду, вгорі - внизу, ліворуч - праворуч, на, над - під, верхня - нижня поличка.

2. У віці 4-5 років діти можуть визначати напрям руху від себе: направо, наліво, вперед, назад, вгору, вниз, вміють розрізняти ліву і праву руку.

3. У 5-6 років діти позначають словами своє місцезнаходження серед предметів і людей, а також положення одного предмета по відношенню до іншого.

4. До 7 років діти вміють повністю орієнтуватися в просторі і на аркуші паперу в клітинку.

До кінця дошкільного віку дитина повинна оволодіти такими навичками:

·        способом розчленованого сприйняття площини(аркуша, стола, дошки, картини);

·        елементарними способами аналізу обмеженого простору;

·        умінням активно діяти в межах площини, яка сприймається;

·        умінням сприймати «малий простір» і діяти в його межах.

Можна виділити три категорії засвоюваних дитиною знань про простір:

·        розуміння віддаленості предмета та його місцезнаходження;

·        визначення напрямків;