Сторінка практичного психолога

Одним із ключових пріоритетів сучасної освіти є створення сприятливого освітнього середовища, в якому всі діти мають можливість брати активну участь, одержувати якісну освіту та успішно інтегруватись у суспільство. З метою реалізації цих завдань була створена всеукраїнська мережа інклюзивно-ресурсних центрів.

Серед основних завдань практичного психолога ІРЦ є:

в рамках проведення комплексної оцінки розвитку – вивчення когнітивної сфери дитини (визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприймання, пам’ять, мислення, уява, увага) та емоційно-вольової сфери (визначення її стійкості, виявлення здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин);
розробка рекомендацій щодо корекції виявлених порушень та програми навчання;
надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами;
надання методичної допомоги педагогічним працівникам закладів дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та інших закладів освіти, батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей організації освітнього процесу та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг;
надання консультативно-психологічної допомоги та проведення бесід з батьками або законними представниками дітей з особливими освітніми потребами з метою формування позитивної мотивації щодо розвитку їх дітей.

Пріоритетом у роботі практичного психолога ІРЦ є створення атмосфери довіри та доброзичливості, врахування фізичного та емоційного стану дитини, її індивідуальних особливостей розвитку.

Для комплексної оцінки різних сфер розвитку дитини від 2 до 18 років, в інклюзивно-ресурсному центрі використовуються сертифіковані міжнародні методики:

WISC-IV, LEITER-3 – методики для вивчення рівня інтелекту та когнітивних здібностей;
CONNERS-3 методика для оцінки синдрому дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) та найбільш поширених супутніх проблем і розладів у дітей та підлітків;
PEP-3, CASD методики спрямовані на визначення рівня розвитку дитини або ступенів розладу аутистичного спектру.

Зазначені методики дозволяють знаходити об’єктивні фактори розвитку дитини, які впливають на її успішність у навчанні, зокрема: визначати сильні та слабкі сторони у розвитку дитини, спрямувати освітній процес таким чином, щоб кожна дитина змогла максимально реалізувати свої здібності. Результати оцінювання є основою для створення індивідуальної програми розвитку дитини та розроблення програмно-навчальних матеріалів для дітей з особливими освітніми потребами.

Батьки і діти або як спілкуватись з дитиною, щоб виховати особистість

ПОРАДИ БАТЬКАМ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.

2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення та уявлення про свою дитину.

4. Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.

5. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.

7. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

10. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11. Спілкуйтеся з родинами, у яких є діти з особливими освітніми потребами. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ГІПЕРАКТИВНИХ ДІТЕЙ

1.У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .

2. Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».

3.Говоріть стримано ,спокійно і м’яко .

4.Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу,щоб вона могла його завершити.

5. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

6.Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.

7.Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові.

8.Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .

9. Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів . Оберігайте дитину від стомлення ,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання , гіперактивності

10.Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі :тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

КІЛЬКА ПОРАД БАТЬКАМ ІЗ ФОРМУВАННЯ В ДІТЕЙ АДЕКВАТНОЇ САМООЦІНКИ

1. Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

2. Не перехвалюйте дитини, але й не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

3.Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

4.Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть гідність іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

5. Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати справи.

6. Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ ІЗ СОРОМ’ЯЗЛИВИМИ ДІТЬМИ:

1.Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

2. Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.

3.Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.

КІЛЬКА ПОРАД БАТЬКАМ ЗАМКНУТИХ ДІТЕЙ:

1.Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.

2. Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.

3. Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.

ПРИНЦИПИ СПІЛКУВАННЯ З АГРЕСИВНИМИ ДІТЬМИ:

1. Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

2. Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

3. Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.

4. Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

ПОРАДИ БАТЬКАМ КОНФЛІКТНИХ ДІТЕЙ

1.Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

2 Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

3. Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.